Вітаю з 2018-го.

Все ж вирішив продовжувати традицію написання листа у майбутнє і цього року. З самого початку думав, що він має мати вигляд типу «План на майбутній рік», але перечитавши лист з 2017-го, подумав, про те, що треба все ж таки, хоча б стисло згадати з 2018-го.
Тож почнемо.
Здоров’я.
В цілому, рік минув непоганим самопочуттям за виключенням якихось дрібних моментів, які і пригадати важко. Ну щось там таке було… Так, операцію на пара щитовидних залозах вдалось відтермінувати, але не виключити. Після свят буду готуватись до операції. Зависокі показники кальцію. Відтягувати не можна. Сподіваюсь, все пройде добре.
Робота.
Я лишаюсь працювати в Семантік Форс. Робота була постійна, по своєму цікава, але інколи її здавалось замало. Порекомендував до працевлаштування Юлю. Мені здається їй подобається. Працює. Напередодні зими запропонували офіційне працевлаштування. Поки ще нічого не сказали про умови. В роздумах. Хоча, гадаю, що так було б правильно.
Подорожі.
Цього року сталася найважливіша, мабуть, подія за останні 10 років в моєму житті. Це як маленька трансплантація нирки в 2002 році за значимістю. Тільки от пересадили мені не орган, а щось, що я ще не зовсім зрозумів. Я ВІДВІДАВ СТАМБУЛ, Я БУВ ЗА КОРДОНОМ! І людина, що взяла на себе таку відповідальність варта до себе найкращого ставлення з мого боку. Катерино, дякую тобі!
Стосунки і сім’я.
Все знов закрутилося навколо діда. Наприкінці літа він зліг. Так, мені здається, час його підходить. Але, навіть не в цьому справа. Мама знов не знаходить спільної мови з Ларою. Особисто я на неї образи не тримаю. Кожен має робити те, що вважає вірним. Раджу весь час мамі не звертати на це уваги, і те, що в моїх силах – допомагаю. Дивні відчуття виникають, коли ложкою годуєш людину, що колись тримала тебе на руках і була кимось з великим життєвим досвідом. Люблю я діда чи ні? – не знаю. Але вважаю, що доглянути його – наш спільний обов’язок.
Як виросла та змінилася за рік Марія, як більше часу мені хочеться з нею проводити, бути, слухати, говорити, балуватись, гратись… Намагаюсь їй приділяти увагу. Щотижня всю осінь їздив дивитись на її успіхи по катанню на ковзанах. Які рідкі відчуття всередині мене викликають її успіхи. Спочатку вона просто крокувала по льоду, до кінця осені почала їхати. Ааааа!!!!!
Вітав з Весіллям Сірожу! Він одружувався в сільраді. Ким би не була його дружина, вона в нього є і нехай його щастя викликає в мене тільки добрі емоції. Бажаю йому добра. Він заслужив того, до чого йшов тривалий час.
Чи знайшов я когось – я не знаю. В певний момент здалося, що так, але зараз не знаю…
То ж тепер до майбутнього?
Нехай цей список справ закарбується в моїй підсвідомості і стане інструкцією до дії і нехай 2019-й в моєму житті стане роком великих звершень.
1. Більше впевненості в собі. Більше справ – менше слів і роздумів.
2. Врешті решт, самому для себе визначитись з тим, чого я очікую від жінки, що має стати моєю дружиною, знайти її, або вже просто бути з нею. Можливо, наступний Новій рік зустрічати поруч із нею.
3. Сподівався відвідати Прагу, поїхавши в гості до Серьогі Шевченко, але вчора до мене дійшла сумна новина, що він вмер. Нехай про нього в мене залишаться тільки добрі спогади, а я маю жити далі. Якщо Макс з Катериною переїдуть в Амстердам – то ж нехай це буде Амстердам.
4. Вивчити та постійно вдосконалювати мову програмування R. Хочу багато цікавої роботи та власних проектів, а також достатньої матеріальної віддачі.
5. Вирішити питання з пара щитовидними залозами, почати лікування гепатиту та подати документи на лікування за кордоном, або, якщо дозволятимуть умови стати на чергу на трансплантацію в Україні.
6. Купити нову автівку, бажано Renault Logan 2010 року випуску.
7. Порозуміння зі всіма своїми рідними та друзями. В межах свої можливостей бути максимально корисним для них.
Що ж, 7 пунктів це мало чи багато? Сподіваюсь, що зі списку вдасться все. Або, хоча б більшість! Бажаю в новому році тобі енергії та бажання для здійснення будь яких планів, та подолання перешкод. За рік писатиму знов.
Гарного тобі Нового року!