уже рік_)

ну що ж,Юленька, пройшов рівно рік, як ти "подорослішала", ой та досі не віриться, що це сталося, ммм, та класно все-таки) головне,щоб і далі з Андрюхою все було добре, недарма ж я йому аж так довірилася...) мені ніхто вже не потрібен, іншого я поряд не уявляю, та і не треба) зараз трішки хвилююся, щоб наслідків ніяких не було, але все ж таки я рада, капець, та я рада) ммм..емоції преповнюють,не віриться ще повність)))Щастячка)))