Привіт, лялечко!

Довго збираюсь, але ніяк не можу сісти спокійно і написати цього листа...
Ну ось нарешті вийшло, тому читай...
Зараз ти задовбала вже своїм поганим настроєм і себе і всіх навколо. Від сьогодні ми починаємо мислити позитивно, починаємо усвідомлювати, що НІХТО не зобов'язаний жити за тими принципами та баченнями, які є в тебе. Що робити з цим всім, я думаю, ти знаєш!
Ти просто живеш, насолоджуєшся життям. Не втрачай себе, не пускайся в усі важкі... Знай свої межі і дотримуйся того, у що ти віриш, в чому переконана. Будь вірна своїм принципам завжди, в будь-який момент, в будь-якій ситуації!
Знаю, що твоє літо ти провела в повній протилежності бажаному. Виною є твоя дисорганізованість. Так жити просто не можна! У свої 18 потрібно вже усвідомити такий момент, дорогенька моя! Отож, ти перестаєш лінуватися! В твоїх планах втриматися на стипендії, значить нічого не хвилює, вона мусить бути!
Тепер ще один момент! Не забувай, що 02.09.2014 ти пообіцяла собі, і заодно Віці нове життя! Всі ці плани прийшли під впливом величезного стресу - твоя колишня ? одружилась. Таке мало статись, теоретично я була готова до цього...
Отож, невеличка мета цього листа - нагадати, що попереду в тебе залшився останній місяць І семестру. Заверши його гідно, будь чемочкою.
Буду ще надіятись на зустріч з Олегом Васильовичем у ІІ семестрі... Ти собі такоооого надумала з ним, що просто слів не вистачає.. Гаразд, я дозволяю і надалі балуватись цими думками. Та чим завгодно, тільки не своїм колишнім репетитором. Отож,буду прощатись напевно, хочу сильно спатоньки.
Тобі всього найкращого, дорогенька!