З днем народження

Привіт. Зараз я- це ти рік назад. Сиджу в школі, маю провести тут цілий день ну і тижня 3 ще, і потім буде інтернатура. Думаю можна сказать що я почті вільна, бо після інтернатури мені нікуди не треба. Не вчусь в університеті, не працюю ні на кого. Все в моїх ручках, ну не скажу що страшно, бо я не повинна тепер нікому і нічого. Сама вирішую куди піти і чим зайнятись, відповідальна лиш перед собою.

По поводу життєвих уроків- давай скажу:

Ну диви, я не попала сьогодні на церковний пікнік, я не поїхала з дівчатами на Одесу, ну і на дніпрі з молоддю теж не була, в америку з дівчатами мені і шансу не далось, в принципі- хочеться, особливо на церковний пікнік, який проходить прямо зараз, я б там з рібятами побула і якесь відчуття святкування було б. Навколо мене стаються події на які я хочу попасти, але не можу ну по перше хоча б через те що я маю бути з Кейлі, ну або справи в грошах якщо дивитись на мої бажання ширше. Тобто Господь, через життєві ситуації навчає мене терпінню.

Наступне- я часто зустрічаюсь з моментами де хочитса плакать) Ну сьогодні мені не прийдеться святкувати- сумний момєнт, але ж і хороший, бо я вообще не креатів в плані развлікаловки для друзів і ще чогось- тим більше що я хочу провести своє день народження бажано одна в іншій країні, або повезти свою сім'ю за кордон( уу- геніально ), або повезти за свій рахунок їх просто в велике місто і добряче посвяткувати, або зробити їм шикарний подарунок, або в круїз разом з сім'єю, або одна. Тобто я не знаю зараз жодного друга з яким я б хотіла провести цей день. Я б з задоволенням зробила б це з незнайомими людьми, і бажано не в україні. Тож шансу такого поки що немає, грошики ще не заробила. Але достатньо змотивована на них.

Далі- ну ось ці переклади мене зазвичай збивають з ніг. Бо ну ще я не на високому рівні знання англійської щоб все гарно упорядковувати. На скільки ти знаєш- то є люди не терплячі, і їм хочеться обов'язково тикнути в тебе і в те який ти не геніальний. От і ще одна причина боротись з внутрішніми думками.
А ще-

Про плани:


От зараз я нічого не роблю- в прямому смислі. Я так поняла шо для мене це звичайна практика нічого не робить під час якихось запланованих відрізків життя. Я прямо насолоди від життя не отримую. От коли екзамени- то все: і стресово і хрєново, і гулять не хочеться і дихать і жить. А потім після цього всього ще й одходиш тижнями.
От про школу ситуація тут схожа- я абстрагувалась від усих і від усього- і в вільний від Кейлі і уроків час, я займаюсь нічим- не хочу мамі допомагать, не займаюсь дизайном, і просто втикаю в телефон поки аж не починаю зходити з розуму від переживань за те а як я вообще з такими темпами назарою собі елементарно на подорожі.

Далі- після інтернатури я планую займатись дизайном, а конкретніше кидати свої роботи на конкурси, на біржах знаходити дорогі проекти або просто продивляться старі сайти і помогать їм за якісь суми перероть сайти. Якщо щось піде не так то я відкрита до всього- головне щоб це було діло яке я люблю, яке мені дозволить будувати своє життя куди я хочу і не зобов'яна буду нікому.

Першу свою поїздку планую в Японію- Токіо. Мені треба трохи базовий словниковий запас набрать, розуміння граматики і прошарить по готелям, хостелам, сайтам, відео- де б мені краще зупинитись- що сказати щоб отримати візу, і в які місця зганять крім токіо. Нада мені зробить дєнюжку щоб не хвилюватись ні за що під час перебування там. Можна ше й якусь церкву приглянути. І гайнуть кудись крім одного міста- японія ж не зосереджена повністю в одному місці. От так поїхати десь в середині жовтня і на цілий місяць.

А далі лиш розвиток, цікавитимусь мовами країнами і просто людьми. З часом я вже буду більше на ногах, і все буде в порядку.

А щодо релігії?:

Дивлюсь на це прискіпливо, аналізую, придивляюсь, не хочу бути релігійним фанатиком, а більше людиною світлою і лючою. Слава Богу я спасенна не через закон, і можу зараз дивитись на все з боку просто роздумуючи над усим. Складові моєї віри на даний момент- любов, мудрість, довіра, надія, підтримка. А Бог- ще й досі неймовірний в моїх очах. Дякую що ти проявляєш до мене Свою любов.

Тепер про мрії:

Ну улюблена моя частина, понятне діло!
Подорож до Японії, тріп через всю америку, впевнена що ще появиться список країн до відвідання
улюблена робота, яка приноситиме не лише задоволення а ще й шикарний заробіток
Концерти понятно що це концерти драконів, пілотів, а даже і до монатіка. Ну щодо BTS там вже інші плани)
Ну і ще я хочу влитись до відомих зірок в друзі) зараз поясню- я задавалась уже питанням ну навіщо мені це?
Пояснюю: рібята які надихають фанатів- просто шикарні, мені цікаво що ними двигає вони самі по собі вже цікаві. Як вони себе відчувають знаючи що увесь світ слідкує за ними? А ще- це неймовірно- коли з тобою хоче спілкуватись людина, з якою можливість поспілкуватись для інших закрита. Его? Мабуть. Це єдина відповідь яку я бачу, але ж і вірю що все здійсниться.
А ще є одна людина, він не говорить моєю мовою, але я можу попробувати говорити його- суть в тому що він ну також відома людина, але ми ще познайомимось))

Побажання:

Роби висновки з того що з тобою стається
Будь уважною до знаків які тобі кидає життя
Ламай стіни і йди до своєї цілі
Ці стіни це як цінність твого результату
Будь зацікавленою
Не осуджуй нікого ніколи і ні за що
Твоє зараз важливіше за твої мрії, а твої хвилювання зовсім не важливі
Залишайся в контакті з Богом
Старайся радіти тоді, коли хочеться плакати
Прямо кажи людям що ти відчуваєш
Будь приємною, але коли нагліють то покажи хто тут хазяїн
Всі люди рівні перед Богом
Те що є в тобі пізніше буде твоєю візиткою
не старайся змішатись з толпою
Не йди на поводу в інших людей, і не вір що вони знають краще як тобі жити
Не розказуй людям як їм жити
Поважай шлях кожного
Не відносся до себе серйозно.
Вчися любити