Да здравствует джин-тоник!

Ну привіт! Місяць мав пройти з того часу, як я сидячи на кухні в тяжких роздумах набирала ці літери на своєму допотопному ноуті.
Як ти? Чи все добре? Саша все так само поряд? Сваритесь часто, чи так як звичайні люди?
Зараз він дуже багао для тебе означає, навіть якщо іноді щось йде не так ти не можеш дивитись на ного інакше як на чоловіка з яким хочеш провести все життя... Чи то від того, що в тебе ніколи нікого не було? До речі це головне питання що стоїть в голові! Невже це закінчиться? Невже доведеться коротати вечори в общазі з тарганами й думками про вихід з вікна? Сподіваюсь, що життя все таки буде справедливе до терпеливих і ти отримаєш своє щастя...
Що там в плані роботи? Думаю, все так само ти працюєш в ресторані, за місяць мало що могло змінитись, проте все ж чи закріпились в тебе думки про те, щоб спробувати себе в усіх ролях, які можу заропонувати хорека? Немає постійності, це тебе колише і дуже сильно зараз, ти не знаєш, що робити взагалі і чи ти хоч щось вмієш, щоб влаштувати собі нормальне життя...
В тебе немає друзів, ти одна і не розумієш, що буде далі і чому так сталось, хоча чому так сталось ти знаєш - ти скучна, нетовариська і не вмієш в дружбу - взагалі так тобі і бути одній, тому ти так прив'язалась до Саші... ві то поряд і здаєтся, що цінить тебе за те, що ти є, хоча хто знає, зо там в нього в голові... від цих непоняток ти і сумуєш і зараз плачеш на кухні п'ючи джин-тонік