Сюрприииииз

Привіт, Юля! Я знайшла цей свйт на просторах твіттера! Я пишу цей лист на українській і дуже сподіваюсь на те, що через рік для тебе писати українською - це звичана справа. На сьогоднішній день у нас війна, іде вже третій місяць. Справжній жах я відчувала в перші дні, коли це все почалось. Я боялась кожного шуму, мені було одиноко, страшно і тривожно. Зараз моя рідна Олексіївка окупована, я вже давно не бачіла друзів, сумую за своєю квартиркою в Бердянську і взагалі сумую за своїм минулим життям. Я не знаю, що буде завтра, через тиждень або через місяць, але ми всі намагаємось триматись і кожен день знаходити привід для посмішки. Мені дуже цікаво як склалось твоє життя через рік. В наших реаліях дуже складно щось передбачити але я надіюсь, що все нормально. Якщо, все склалось досить непогано, то ти напевно вже на четвертому курсі універу. Що ж, ці чотири роки були наповнені самими різними подіями, а в універі ти була аж 0,2 раза вхвхахаа. Ну то й добре. Як там справи у твоїх друзів? Чи знайшла ти роботу? Що зараз ти шипереш? Я хочу побажати тобі щастя, здоров'я і наснаги жолати життєві труднощі (прямо як побажання на день народження вхахза). Більше цінуй це життя і свою Батьківщину!