Мій лист №10

Привіт, Артемку!

На скільки я розумію це перший лист з минулого який ти отримуєш.
По-перше, вітаю тебе зі здачею диплому!!!Я впевнена, що в тебе все пройшло добре!
Ці листи - це розмови, які ніколи не відбудуться, слова, які ніколи не прозвучать. Це те, що в той чи інший момент часу мені дуже хочеться тобі сказати, проте з тих чи інших причин, я, нажаль,цього зробити не можу.Не знаю ще скільки їх буде. Можливо, це останній, а можливо їх буде ще сотні.
Сподіваюсь ти памятаєш, що тобі треба чекати 8-ого!

На пропозицію стрибка з парашутом ти мені сьогодні так і не відповів і я зрозуміла, що,мабуть, ти хочеш це кардинальніше припинити, ніж я думала, тому й даю тобі спокій. Єдине, сподіваюсь це твоя власна думка, а не думка ззовні....

Сьогодні пройшов перший день без тебе. Він був надзвичайно тяжким. Я не буду розписувати всього того жаху, який сьогодні творився, це був надто довгий день.Але я знаю, що завтра стане легше...

Ходила зранку до сповіді, тоді до Софійки. Вона вже по троху стає на ножки. Там мені вдалось трішки заснути, бо сьогодні вночі я так і не стулила очей.Тоді з Ірою бачилась. всі кажуть "Багато на світі хлопців. Ти скоро знайдеш іншого", але я не розглядаю тебе, як черговий товар на ринку, який можна взяти і викинути, помінявши на інший.
Іра залишилась в мене і ми дивились фінал "холостяка"...мені б було надто важко це робити самій...До речі, він вибрав Аню, ту, світленьку, хоч, як виявилось, насправді любив Яну=)))
А тоді ми провели з татом Іру додому. Сьогодні такий свіжий і гарний вечір. Місяць так сяє, що неможливо на нього дивитись.Мені дуже хотілось тобі подзвонити і розказати про це, але, нажаль, не можна...
Завтра я їду до Києва...сама не знаю нащо, але їду..і, чесно кажучи, від цієї думки у мене холоне кров...

Гарного тобі літа і памятай про мене...я ще колись напишу...

Цілую!=* (25.05.2013 00.59)
Итічка=)
Снимок вебкамеры: http://future-mail.org/uploads/2013052502045552576.jpg